Медична сестра закладу - Фокіна Яна Сергіївна

Українські оздоровчі традиції

Етнографи виділяють важливий момент - в українському суспільстві із давніх-давен сформувалася підвищена увага до здоров’я. Зустрічаючись із родичами чи знайомими українець чи українка обов’язково запитає про здоров’я. «Як ви себе почуваєте, як ваше здоров’я?». Прощаючись скаже: «Бувайте здорові!»

А стільки прислів’їв та приказок складено про здоров’я, які свідчать про те що наші предки з дитинства піклувалися про фізичний розвиток та зміцнення здоров’я. Кожна українська сім’я, виховуючи маля дотримувалася певних традицій та обрядів. Найперше шанобливе ставлення до батьків, бабусь та дідусів, наслідування дорослих у дотриманні здорового способу життя та тісний зв'язок із навколишнім світом, із природою.

Колискова пісня – прекрасне поетичне творіння. Заколисуючи маля мама тихо наспівувала про те, яку користь приносить водичка, яка вмиває личко, травичка по якій так гарно бігати босяком. Такі простенькі пісеньки допомагали заспокоювати дитину, сприяли хорошому дитячому сну, розвитку вестибулярного апарату, формували здорову особистість.

В дитячому дошкільному закладі колискові пісні діти слухають і розучують на музикальних заняттях. Відтворюючи їх потім під час дидактичних ігор «Положимо ведмедика спати». В той же час проводяться заняття з молодими батьками, де мами можуть познайомитися і вивчити народні колискові пісні.

Під час занять, ігор та свят вихователі постійно використовують українські народні потішки, забавлянки, лічилки, примовлянки. Такий народний фольклор розвиває мовлення, моторику рук, розслаблює м’язи всього тіла і дуже подобається дітям. Вправи про сороку, чобіток, тосі-тосі малята виконують із великим задоволенням.

А такі потішки як «Потягусі – потягусі», «Лада – Ладусі» разом із легеньким маминим массажем, хорошо розвивають м’язи спини, живота та ніг . Підростаючи діти самі вчаться слідкувати за своєї гігієною і тут доречною буде потішка «Водичка, водичка, умий моє личко».

Велику увагу народним іграм приділяв к. Ушинський. Він говорив, що гра для дитини – дійсність, і дійсність ця значно цікавіша за ту, що її оточує. Виховуючи дітей у грі, поєднуючи гру із навчанням, перетворюючи навчання у гру, можна добитися високих результатів.

Найбільш корисними для здоров’я дітей будуть народні рухливі ігри тільки при систематичному їх проведенні. Адже вони включають різноманітні рухи: ходьба, біг, стрибки, повороти, метання, перетягування, лазіння, перенесення різних предметів тощо. Постійне їх проведення розвиває швидкість, спритність, увагу, мислення, колективізм, взаємодопомогу, рішучість, сміливість, ініціативність, створює позитивний настрій, загартовує організм. Перед вивченням нової для дітей народної гри вихователі знайомлять дітей з історією виникнення гри, атрибутами, розповідають як гралися в цю гру наші предки.

Окрім рухливих ігор для зміцнення здоров’я український народ використовував різні способи оздоровлення. Ходіння босоніж (так ходили із ранньої весни до пізньої осені), купання в річці чи озері літом та в ополонці - зимою, відвідування лазні, обливання холодною водою. Вода в народі шанувалася, адже вважалася символом здоров’я. «Будь здоровим, як вода…».

Такі народні засоби виховання в деякій мірі перенесені і в дитячі садки сьогодення. Вихователі для зміцнення здоров’я малят активно використовують сонячні та повітряні ванни, ходіння босоніж в приміщенні та на майданчику в літку, доріжку здоров’я, обтирання сухою та вологою рукавичкою, обливання ніг.

Для кращого засипання та міцного сну використовуються подушечки із різних трав, зібраних працьовитими руками вихователів та батьків.

А смачні відвари та настої із цілющих трав, які діти вживають під пильним контролем медичного працівника закладу, зміцнюють нервову систему малюків, підвищують апетит та являються хорошою профілактикою простудних захворювань.

Могутній здобуток народу у справі виховання, який століттями збага­чувався, необхідно широко використовувати в системі виховання до­шкільників. Адже українські народні традиції та звичаї розвивають тіло і душу, допомагають формуванню здорової нації. Їх використання в дошкільних установах відіграє важливу роль у формуванні в дошкільників здорового світогляду, основ культури здоров’я, активної оздоровчої життєвої позиції.

Проба Манту. Що потрібно знати батькам?

Щоразу, отримуючи запрошення на проведення проби Манту дитині, у батьків виникає питання – чи потрібно давати згоду на проведення проби?

Так що це таке проба Манту?

На сьогодні у нашій країні туберкулінодіагностика (проба Манту, реакція Манту) єдиний метод ранньої, своєчасної діагностики туберкульозу серед дитячого населення та відбору дітей для вакцинації та ревакцинації у 7 років.

Відразу треба зазначити, що проба Манту до щеплень немає ніякого відношення, це діагностичний тест, і входить в перелік щорічного профілактичного обстеження дитини.

Як роблять пробу Манту?

Проба Манту проводиться 1 раз на рік, починаючи з трирічного віку дитини, незалежно від результатів попередньої проби. Роблять її спеціальним туберкуліновим шприцем внутрішньошкірно. Потім медичний працівник оцінює реакцію організму на пробу.

Зазвичай пробу роблять у поліклініках або дитячих установах (школи, дитячі сади). Батькам не потрібно боятися, що в їх відсутність дитині у групі або класі зроблять “гудзичок” – ця процедура абсолютно безпечна. Туберкулін не несе в собі туберкульозну паличку, як може здатися з назви. Він містить лише продукти її життєдіяльності. Отже, занести “хворобу аристократів”, так ще називали туберкульоз, шляхом проби Манту – нереально.

Як оцінюються результати?

Після введення туберкуліну, на 2-3 день утворюється специфічне ущільнення шкіри. На вигляд це трохи почервоніла округла ділянка шкіри, з незначним ущільненням - папула. Природно, що чим більше в організмі імунних клітин, що "знають" про туберкульозну паличку, тим більше буде розмір папули.

Розмір папули вимірюють при достатньому освітленні прозорою лінійкою на 3-й день після введення туберкуліну. Вимірюється лише розмір ущільнення. Почервоніння довкола ущільнення не є ознакою інфікованості туберкульозною паличкою.

Оцінка результатів проби Манту

Реакція вважається:

- негативною – при повній відсутності ущільнення або за наявності лише ін’єкційної реакції (0-1 мм);

- сумнівною – при папули розміром 2-4мм і при почервонінні будь-якого розміру без ущільнення;

- позитивною – за наявності вираженого ущільнення діаметром 5мм і більше.

- гіперергічною - реакція з діаметром ущільнення 17мм і більше.

Коли необхідно звернутися до фтизіатра?

Сама по собі позитивна реакція Манту не є стовідсотковим доказом наявності туберкульозу. Проте є моменти, що свідчать про небезпеку:

- чутливість до туберкуліну з року в рік збільшується по наростаючій;

- різкий “стрибок”, приякому ущільнення збільшується на 6мм і більш (наприклад, торік папула була розміром 10мм, а в цьому - 16);

- навіть тимчасовий контакт з хворим з відкритою формою туберкульозу;

- наявність у сім'ї родичів, які хворіли або інфіковані туберкульозом.

У таких випадках дитину направляють на консультацію до дитячого лікаря-фтизіатра. Лікар повинен розібратися в причинах, визначити, що могло вплинути на проведення проби і поставити діагноз. Зазвичай після цього дитину направляють на аналізи, рентгенологічне обстеження і, вразі потреби, призначають йому профілактичне лікування – курс протитуберкульозного препарату (близько 3 місяців). Для порівняння, в США такий курс триває 1 рік.

Протипоказання до проведення проби Манту

Протипоказаннями до проведення туберкулінової проби є:

- шкірні захворювання;

- гострі і хронічні інфекційні захворювання у стадії загострення (проба Манту ставиться через 1 місяць після зникнення усіх клінічних симптомів або відразу після зняття карантину);

- карантин по дитячих інфекціях у колективі (проба Манту ставиться через 1 місяць після зникнення всіх клінічних симптомів або відразу після зняття карантину).

До того ж імунітет після профілактичних щеплень може впливати на чутливість до туберкуліну. Тому пробу Манту необхідно планувати до проведення будь-яких щеплень. В цьому випадку щеплення проводяться відразу після оцінки результатів проби.

Чи потрібна проба Манту взагалі?

Із цього приводу Всесвітня Організація Охорони Здоров'я відповідає однозначно – так, особливо для країн з високим ризиком захворювання на туберкульоз, до яких відноситься і Україна.

Зараз в Україні епідемія туберкульозу.Захворюваність на туберкульоз росте з кожним роком. Найчастіше зараження туберкульозом відбувається повітряно-крапельним шляхом. Бактерії туберкульозу можуть виділятися під час кашлю з мокротинням, слиною, а також під час співу, розмови. Зараження може відбуватися під час безпосереднього контакту з хворим (під час поцілунків) і опосередковано (через забруднені предмети вжитку – книги, рушники, посуд, продукти). За добу хворий з легеневою формою туберкульозу виділяє 15-20 млн. бактерій туберкульозу. Одна хвора людина може заразити за рік 10-15 осіб. Діти найбільш чутливі до туберкульозу.

Своєчасно проведена туберкулінодіагностика дозволяє виявити туберкульоз у дітей на ранній стадії.

Шановні батьки, пам’ятайте, туберкульоз легше попередити , ніж лікувати!

Режим харчування дитини вдома

Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.
Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою.
Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та години прийому їжі.

Привчайте дитину:

- Перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником;
самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;
-під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу;
відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки;
-не обливатись;після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.
-Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним,пояснюйте йому, що і як треба робити.

Як не хворіти у дитячому садку.

Перший рік в дитячому саду – справжнє випробування, як для дитини, так і для батьків. Постійні лікарняні і капризи зводять з розуму, і здається, що всі зусилля даремні – дитина хворітиме. Немає! Хвороб не буде, якщо правильно підготувати малюка. Дитина в саду «повинна» хворіти за умовчанням! Абсолютно нове середовище, нове оточення і самі різні віруси і бактерії, так або інакше, зроблять свою справу. Проте, готувати дитину до саду необхідно, повірте, це обов'язково принесе плоди. Починаємо підготовку оптимальним часом для першого походу в дитячий сад вважається середина серпня – початок вересня. Температура повітря знижується, вимотуюча жара сходить нанівець. В той же час до осінніх дощів і хвороб достатньо часу, малюк встигне адаптуватися. Але підготовку потрібно починати вже в червні.

Про все по порядку. Їдемо до моря! Це дуже важливий і обов'язковий пункт. У 20-х числах червня варто на 10-14 днів вивезти діток до моря. І хай це буде не Крим, і не Туреччина, а убережжя Азовського моря. Але це буде цілюще морське повітря, ласкаве сонце і море фруктів. До речі, дітям до 3-х років педіатри не рекомендують зміну кліматичної зони. Тобто навіть південний берег Криму – стрес для дитячого організму. Якщо ж ви все-таки вирішили їхати на ЮБК, тривалість відпочинку рекомендується не менше трьох тижнів! Кращі дитячі курорти – Евпаторія, Саки, Бердянськ, Урзуф. Вибір за вами! Що ви «привезете» з моря?! Багаж вітаміну Д, дарованого сонцем (захисні креми для діток ніхто не відміняв!), загартовані морським повітрям органи дихання, кілограми з'їдених фруктів і гарний настрій вашого карапуза.

ОСОБИСТА ГІГІЄНА ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

У людини ставлення до власного здоров'я формується з дитинства. Велике значення у збереженні та зміцненні здоров'я дитини має гігієнічне навчання та виховання. Це – обов’язок батьків.

Особиста гігієна - це догляд за своїм тілом та дотримання його в чистоті. Шкіра захищає тіло людини від хвороб. Коли дитина бігає, стрибає, їй стає жарко і на шкірі з'являються крапельки поту. Крім того, на шкірі є тонкий шар жиру, так званого шкірного сала. Якщо шкіру довго не мити, на ній накопичуються жир і піт, де і затримуються частки пилу. Так, шкіра стає брудною, грубою і перестає захищати тіло.
Щоранку діти повинні вмиватися: мити обличчя, руки, шию, вуха. Також необхідно робити це після прогулянок та увечері. Для процедури вмивання варто заздалегідь приготувати рушник і мило, за відсутності крана з водопровідною водою – кувшин або таз. Рушник слід вішати на гачок, а не накидати собі на шию чи плечі, бо на нього під
час умивання потраплятимуть бризки води і він буде мокрим і брудним. Умиватися краще роздягненим до поясу або в трусиках та майці. Спочатку варто гарно вимити руки з милом під струменем води, але в жодному випадку не мити руки в ємності. Руки слід намилювати один-два рази з обох боків та між пальцями, потім добре змити мильну піну та перевірити чистоту нігтів. І лише тоді, уже чистими руками, мити обличчя, вуха та шию. Після вмивання необхідно витертися насухо чистим, сухим рушником, який в кожної дитини має бути особистим. Якщо дитина добре вмивалася, то рушник залишатиметься чистим.
Починаючи з чотирьох років, дитина має навчитися самостійно мити обличчя, вуха, верхню частину грудей і руки до ліктів, а з 5-7 – річного віку обтиратися до поясу. Варто допомогти дитині після вмивання гарно розтертися рушником до відчуття приємної теплоти.

Перед сном обов’язковим є миття ніг, тому що на них дуже сильно потіє шкіра і накопичується бруд. Якщо не мити ноги щодня, носити брудні шкарпетки, панчохи, то це все сприяє появі попрілостей та натирань, а також може призвести до виникнення грибкових захворювань. Після миття ноги необхідно ретельно витерти рушником, який спеціально призначений для цієї процедури.
Неоціненне значення має вечірній душ. Так, водні процедури ввечері мають не лише гігієнічне значення, але й сприяють загартуванню, добре впливають на нервову систему та сприяють швидкому засипанню.
Рекомендується старанно мити волосся, тому що на ньому накопичується багато шкірного жиру, бруду і пилу. Обов’язковою є гігієна нігтів на пальцях рук і ніг. Під довгими нігтями, зазвичай, накопичується бруд і видалити його важко, тому раз на тиждень нігті необхідно акуратно підрізати. В жодному випадку не можна гризти нігті!
Особливої уваги вимагають руки та їх чистота. Дитині мають пояснити, що руками вона тримає різні предмети: олівці, ручки, книжки, зошити, м'ячі, іграшки; гладить тварин, торкається різних предметів (ручок, ланцюгів, гачків та інших предметів) у туалетних кімнатах. Бруд, часто невидимий, що знаходиться на цих предметах, залишається на пальцях. Якщо брати немитими руками продукти харчування, то бруд потрапляє спочатку до рота, а потім до організму. Тому необхідно мити руки перед їжею, після відвідування туалетної кімнати, після будь-якої іншої діяльності (прибирання кімнати, роботи на присадибній ділянці, гри з тваринами і тому подібне) та перед сном.
Дитина має стежити за чистотою зубів і доглядати їх, оскільки стан зубів впливає на здоров'я, настрій, міміку і поведінку людини. Дуже важливо своєчасно розпочати догляд за порожниною рота і зубами дитини. Дитина має чистити зуби вранці і ввечері перед сном.
Із раннього віку необхідно привчати дитину користуватися носовою хустинкою. Варто пояснити, що під час кашлю чи чхання з носоглотки виділяється велика кількість мікробів і, якщо не користуватися носовою хустинкою, то разом з бризками відбувається зараження оточуючих. Дитина повинна мати окрему хустинку для носа і окрему хустинку для очей (особливо під час захворювання), щоб уникнути потрапляння інфекції з носа до очей і навпаки.
Хустинки мають бути завжди чистими. Змінювати їх необхідно щодня, навіть якщо вони не були використані. Витирати рот, обличчя, перев'язувати подряпину необхідно лише чистою хустинкою.

Не болейте, дети, дети, не болейте!

Все свои болезни по ветру развейте.

Бросьте в речку кашель, сопли и простуду.

Даже разрешаю: «Не хочу — не буду!»

Есть, когда хотите, петь, когда уснули.

Слопайте от пуза полкило пломбира,

Слопайте, не бойтесь, дети всего мира!

Мамины тревоги, будто дым, развейте,

В чуде сомневаться никогда не смейте!

Что угодно, ешьте, что угодно, пейте,

Что угодно, дети! Только не болейте!

Коментарi